Приятель, уезжая в Канаду, оставил собственные переводы поэзии венгерской поэтессы Шанды Пуэцоши (Будапешт) из ее цикла "Хламидиоз" (1989-1991). Просил представить общественности. Публикую. Толик уже устроился на автозаправочную станцию к пакистанцам, пока доволен. Толик, успехов в Виннипеге! "Микки Маугли", 1989 (Перевод - Анатолий Ващенин) Восьмое чудо света... Нам дяденька Дисней... Подарок сделал... Хоть мы и большие... Размер четвертый... Весим под центнер... Немного больше... И немного тяжелее... Но... Никому не скажем... Любим всех сильней... Мышонка Микки... Вот

Приятель, уезжая в Канаду, оставил собственные переводы поэзии венгерской поэтессы Шанды Пуэцоши (Будапешт) из ее цикла "Хламидиоз" (1989-1991). Просил представить общественности. Публикую. Толик, успехов тебе в Виннипеге. "Была пизда, теперь цветут каштаны", 1991 (Перевод - Анатолий Ващенин) Как мы плакали... Как это было по-настоящему... Янош... Дорогой наш товарищ... Товарищ Кадар... Сознание дважды теряла... Кошелек один раз... Девственность сохранила... Удивительно даже... Лучше бы наоборот... Кошелек нужнее... Как выжила?.. Удивляюсь... Все так странно... Теперь не

РАЗБОЙНИК И ОТШЕЛЬНИК Джунгли закончились и на открывшейся равнине, над обрывом, под которым протекала узкая река, Бо Чи увидел хижину отшельника. Он, не мешкая, пошел прямо к ней. Верно, заприметив Бо Чи, из хижины вышел опиравшийся на посох, но ещё достаточно молодой мужчина - сам отшельник Мель Ти Шонг. - Приветствую тебя! - окликнул гостя Мель Ти Шонг. - Я Абибас, - сказал Бо Чи. - Ты знаешь меня? - Абибас-разбойник, - уточнил отшельник. - Жители окрестных деревень много пострадали от тебя. Бо Чи подошёл вплотную к отшельнику и выхватил у того его посох. - Трусливые дикари. Они и должны

- Зачем шапочка? Не нужно, - Ангелина сняла шапочку, поцеловала малыша в самое темечко, погладила, - Смотри, белочка. Видишь? - Где? - спросил мальчик, - Где, мам, где? Ангелина указала малышу на сосну рядом, по которой то резко поднимаясь, то застывая двигалась рыжая бестия. - Я не вижу. - Вон, замерла, - Ангелина слегка повернула подбородок ребенка и снова поцеловала в темечко, - Видишь? - Да, такая рыженькая. А как быстро она ползает! На щеку Ангелины упало несколько капель. Она подняла глаза к небу. - Дождь. Пикнуло, конец файла. Гунар пролистал подборку в папке "Ангелина",

Когда они начали встречаться, никто не понимал, как между этими, такими разными двумя, вообще могло что-то быть. Где и как нашлось то общее, что их соединило. Она, такая изящная, прямая, заострённая, и он - сплошное "это", и то лишь в моменты, не заполненные сквернословием. Сейчас они сидели за столиком у входа в кафе Джованни Куккаро. Джовани... Кстати, на прошлой неделе он купил себе новую "Лянчу" - вон она стоит, голубая, с розовым отливом. Так вот, Джованни не находил себе места, когда видел их вместе. - Эта белецца чем-то, явно, отравилась, когда не видит, с кем

Не я тебе виїб а ти мене бери назад щастя отримане кайфуй насолоджуйся жадібно : чого окрім цього бажати б нам ? Гандони гель гелієм геть розпер . " Кармен ай не не ... " - Меріме Проспер . Обожнює натовп бої биків фанат-єбанат : " Ну ви й єбаньки ! " Підступна ганчірка - чик лезом ніж : кого жить і як навчить розумніш ? Лють пре на червоне - аж хуй стоїть . Не ти мене я тебе просто їб ?

Залізо у крові нехай - серце все ж не сталеве іржа просочилася просом корозії вен : наскільки з тобою скажи ще нас вистачить ледве до того як стане й на сторони скрізь розірве ? Умиє слізьми жартувать перепадами пульсу на світі забудь що захочеш - оце собі тям : закинеш здоров'я - даремно роками лікуйся шаманом чаклуй над заглушеним серцебиттям . Марнуються кожним потроху безцінні завдатки : назавтра щодня бездіяльністю не відклади в єдиному правильна тактика рухатись такті ще з кимсь - тільки так слід по раю збирати плоди . Баян не баян : зажувало Адама і Єву - у повені неба по вені

Дівчина одягала на себе звичну зручну одежу і згодом уже стояла на порозі готова відправлятися. В останній момент з храму вийшов батько тримаючи в руках клинок, не пройшло й декількох секунд як він опинився в руках дівчини. Лезо було довгим і білим наче сніг, а руків'я оздоблене вирізаними на ньому символами і комфортно лежало в руках. —Клинок трохи старий, але думаю ти не зустрінеш демона через якого він зламається, але... все ж будь обережна і не ризикуй, прозвучить дещо жахливо, але навіть якщо хтось постраждає, не звертай уваги думай тільки про свою безпеку та благополуччя. Амане

На восьме березня коханим угодили хто кунілінгусом по саму губ гортань а ти пизду стули візьми з піску годинник у подарунок та його перегортай . Матеріальне час потворить неминуче : так і красу твою колись роз'їсть іржа вона мене нарешті вже припинить мучить змії гримучої зіб'є барвистий жар . Протиотруту не повзу шукати в корчах . Благати небо : " Боже душу в рай прийми ? " Зречуся Господа апостолом : я хочу аби мені ключи вручили від тюрми ! Усе дедалі скаженію з глузду їду : чимало оком соколиним сколихнеш хитаю Стоунхенджу доміно друїдом реве та стогне дім чудовиська

Із секти на зразок " Єгови свідків " адепт назад дорогу забуває : самому вийти шанс хуйово світить - занадто вплив істотний зомбування . Перевдягнувся в одяг білий тілом майно віддав - наспівуй Крішні харе у вухо аби ближньому влетіло і спробуй тільки лиш помри з гріхами . Бо схибить як душа дістатись неба - за рибу множить гроші знову буде : голодування розпочнеш кисневе щоб вакуум ковтать нірвани Будди . Отак влетів лихі тоталітарні метелик мій єбать твої тенета : дісталась ласо психіка лікарні - впіймався маніяк по інтернетах . Слухняно щиро маячні корився невпинно кожній

Париж — місто контрастів, де романтичні вулички сусідять з тіньовими справами, а розкішні будівлі приховують глибокі соціальні прірви. За блиском і красою цього міста ховається зовсім інша сторона — підпільний світ, поділений на чотири сектори, кожен з яких контролюється впливовою фігурою . Північний Сектор — район заводів і складів, де перетинаються інтереси важкої промисловості та нелегальної торгівлі. Ним керує Луїс “Сталевий” Карреро, бізнесмен, який контролює більшість фабрик і постачань. Тутешні жителі знають: його вплив тримається на страху і жорсткій дисципліні. Східний Сектор —

Всесвіт. Усе це велике. Велике. Велике ім'я. Роби все, що збагнеться тобі, щоб виправдати своє життя. Ти вигадав багато речей, лиш би люди жили щасливо. А чи насправді щáсливі ми, чи все лиш здається красивим? Щось постійно десь відбувається, люди в собі закриваються. Хтось там плаче, хтось радіє, та сенсу у цьому немає. Усі різні бувають, але усі під кінець помирають. Ми ніби такі різні персони, але бажання в усіх однаке. Поживемо - побачимо. Що з цього взяти? Усі ми все одно різні, хоч і ровнако вмираєм. 12.11.2024