Юноша спросил Абу-ль-Аля: "Я полюбил девушку, такую прекрасную и чистую, что внутри нее поместилась Вселенная. Как мне заполучить ее?". Абу-ль-Аля, выставив вперёд ладонь, сказал: "Поцелуй девушку в запястье, согни к ладони ее большой палец, а остальными зажми его в кулак, и она твоя." "Так просто?" - спросил юноша. "Конечно, нет, глупец!", - ответил мудрый

Абу-ль-Аля лежал на большой мраморной плите, подставив свое тело солнечным лучам. Только набедренная повязка, которая прикрывала чресла, указывала, что это не какой-то дикарь, а самый, что ни на есть, поэт и мудрец. Слепой лежал не шевелясь и придавался блаженству. Рядом с его головой, захватив край плиты, возвышался холмик муравейника, в котором копошились муравьи. - Добыча пропитания - доля

Мій нагадав статевий заклик покірний ґвалт радянських черг . Менструаструмом вб'є влізати !! Криваво час з пизди тече : чекати ставить на коліна дрижать припиждженим сциклом по клітор поки матки клімат не відштормить антициклон . І так щомісяця щороку широкий крок бере шпагат . Належить рот кохати ротом а решту рештою шмагать . Задрало шість та дев'ять множить мов піхви хитрий Піфагор під

Спасибі лікарю за біль весь непідробно оздоровчий . Плачевно шкодити собі ? Завий-завчи закони вовчі . Годуй породу мов вівчар : нутро дівчам міняє хутра одразу зраду помічай . Проси : " Ще раз перерахуйте " . На дві підвестись з чотирьох - це не чотири множить з двійок . Блаженні " хрю " пузатих льох Содом Едемами навіють . Сковорода філософ-пан і той у пеклі на пательні .

Десь там, далеко у спогадах, до мене огидливо озирається маленьке, забите всіма богами містечко. Чому ж воно там залишилось? Чому травить мою душу біллю? Може через страх знову опинитись у лещатах хаосу? Здається, це було єдиним місцем у якому я бачила надію, нею була така ж забута церква з забутими людьми. Я ніколи не вірила і не буду вірити в бога, але саме там, я, будучи маленькою дитиною,

Матриця винна коли свій оргазм симулюєш . Всюди агенти ворожі живем серед них : правда якою не є - все ще людство хвилює ж зло не приспиш аби дурень його переміг . Знову повз вуха прослухай мої компліменти грюкає глюками голос піратський контент : клітку на двох оцифровано нам по три метри ти безнадійно фригідна а я імпотент . Станем чекати систему як обраний хакне чи батарейками сядемо дохлих

Нарцисом я себе не відчуваю крафтую хуєм чеддера дірки . Любов до ледь вимовних барв жива є - це всім засвідчать дядя Федір кіт Матроскін пес мисливськи об'єктивно велосипеднo змилений поштар і пташеня фактично ще дитина . До раю йде дорога непроста : все ж той кого молочні манять ріки хто з'їв брудний піднявши бутерброд й не шизофренік феніксом горіти - дзеркально свій не дасть єбати рот . Воно

З нуля почати знов усе на мінус спроможна лиш любовна незамінність : не стягують серця халтуру чути презервативів сцяні каучуки . Старанням просераються в зростанні хай решта рветься як гандон останній тече у памперс підарасів хтивих імунодефіцит контрацептивів . Лесбійських втіх замінопеніс-ділдо скрізь плагіат - напевне це не діло : та за таке відрубувала кисті споконвіків честь ката ! Руки

Як не дай Бог любов маніпулює нами вершить-вирішує усе без нас самих а ми вчепилися мов мавпи за банани несамовито пить аромаоксамит і раптом хімії п'янкий психоз розвіє холодний душ на свіжі голови очей - клянімось : нахуй всралось нам таке прозріння натомість сяйву біполярних днів й ночей

якби мене запитали чи я щаслива певно почули б у відповідь так раніше багато чого я хотіла а зараз… не хочу ніяк колись я мріяла розправити крила і високо літати як птах потім хотіла побачити місяць і переплести квіти кульбаб торкнутися пальцем хвилі вдихнути легкий аромат і все-таки світ красивий хоч поводить себе як маніяк він хижий лихий неприступний непередбачуваний лютий звір сказала що

Це літо було для мене абсолютно руйнівним. Я була впевнена, що віднайшла себе і, нарешті, все стало на свої місця. Але хвиля сумнівів і вигорання почали незворотній відлік. Один.. чулося відлунням у вухах. Два... Повільно темніло в очах. Три… Щось голками штирхало руку. Страх, страх, страх… Так я почала втрачати себе. Чи знаходити? Досі мені було не зрозуміло. Дні ставали коротшими, моментів для

Агонією у вогні вагіни охопленим бувать не кожен гідний : щоб дихання аж перлом перло дикому - відкриє мушлю мужньо-неабикому . Червонокнигі браконьєри-автори автограф на Чорнобиля реакторі кривавим слідом здобичі розписують . А стільки всього там могло б рости собі ! Підвищила планета градус спекою : масонів звиклих гратись з небезпекою на одного одне нервово тіпає - повітря скоро буде лиш