болело...

Сейчас мне очень больно на душе,
Тяжелый груз висит и тянет шею.
Хочу быть маленькой, но взрослая уже,
И все перетерплю и в жизни все сумею!
Хожу я каждый день по лезвию ножа,
Чего от жизни ждать уже не знаю...
Не нужно мне ни камня, ни гроша,
Ведь не услышу:"- Мама, подростаю!".
Я не куплю кроватку с белым бантом...
Не положу туда я маленькое чудо.
Не будут по квартире летать фанты,
Не съест никто конфет большое блюдо.
Никто не скажет:"- мама я скучаю!".
Я знаю ето никогда не будет!
Я ето все терплю и понимаю...
И ето постоянно меня губит...

380686235498
Опубліковано: 13 бер. 2020 18:05
0 коментарів
Коментарів немає. Напишіть перший коментар до цієї публікації!
Про що мова? Пора визнати що сучасна українська література переживає різносторонню кризу. Ситуація складається так, що перспективи для молодих талановитих авторів стають все більш стислими: ринок літератури розкиданий і неконтрольований, авторське середовище надто локалізоване. Сучасна українська
Проблеми гендерного характеру існують стільки ж часу, скільки існує саме поняття статі. Поглиблюючись у вивчення історії даних проблем, можна знайти багато прикладів з кожного покоління, ще від часів коли людство жило у печерах. Що цікаво, основи цих проблем були сформовані якраз у ті часи, шляхом
Про серіал "Твін Пікс" я вперше почув ще років чотири тому, коли ознайомлювався з різноманітною психоделічною творчістю. Саме тоді я подивився фільм "Малхолланд Драйв", який окрім нових вражень приніс мені ще й нотку ностальгії за улюбленою грою "GTA San Andreas", яку