Шкереберть шкребе серце іржаве дати в жертву себе вирізать ледь заважує доля держави на розтерзаних тих терезах . Дежавю непрожитих флешбеків домагнічує прірву Бермуд : треба мабуть забуть тут буть деким - всі у воду кінці обірвуть . Амнезія ? А нам не анамнез . Хвіст вже з'їла зміїна війна . Знов униз мої ніздрі заманиш перлом сперми з-під дна виринать . Саме милістю Господа Бога душу зцілювать сміють твою рими зримі довічно надовго : аж женуся за ними - творю !

По незнанню сказав тобі : " Передзвоню " . Ще й досі чую як мовчазні гудки календарем кочують : та недаремно сподіваюся усе ж . Мої вірші у білий список свій внесеш - і буде відгук . Негайно в серце гарно не на гальмах в'їду : себе мені безмежно дати просто чуть ти будеш змушена бо все там розтрощу

Пече зір не тим як ти роз'їбана по черзі свербіжною під кожного лягти . А бо з тобою поруч знову йти за руку . В рот цьомати який смоктав залупу не надто й пам'ятаючи чию . Мов щучкою пірнать у течію хуй мокро затягне - відчуваю третім оком : хоча узагалі не екстрасенс та від видіння душу аж трясе . Чого б так до ладу мозок не змогти оговтать невинне божество з лайна ліпить бездонної пизди кров далі пить мерзенну ? Нормально мирно розійтись невже нам не світить навіженим взагалі ? Пече зір : навіть третім заболів

Цей рвані рани наче пес зализує мов Рембо мачо з волею залізною . Хтось інший бачить кров і непритомніє настільки хвилювання переповнює . Мені твоя пизда запахла цнотою : хай міцно пхав-перепахав висоти я рекорди повстановлював шикуючи та тут - немає змоги діять хую чим . Жалітись гріх на прояви ерекції : завжди не знаєш звідки і береться їх яким ще потім потом збить пульсації . Зненацька вкравсь пиздець весь десь у сраці я . Від тебе віддалитися не може нюх трясуться руки вгору переможено . Й бомжих екстріму задля в зад єбу пияк . Чом славний друже задрижав відбути акт ? Не відповідь на це

ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК Роман Магрук Умань, Україна [email protected] ПЕРША СЕРІЯ ІНТ. СЕСІЙНА ЗАЛА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР – БАЛКОН - РАНОК ТИТР «Серпень, 1990» Вид з балкону на повністю заповнену депутатами залу засідань Верховної Ради УРСР. З п'яти місць в президії під гербом УРСР та скульптурою Леніна зайнято чотири, разом з ГОЛОВУЮЧИМ (50). ГОЛОВУЮЧИЙ Прошу поіменне голосування, тільки поіменне голосування. Прошу технічні засоби. Голосуйте. Пікаючи, звучить відлік голосування. Один з небагатьох присутніх на балконі – чоловік з густою шевелюрою, в джинсовій тенісці – уважно дивиться в

Щоб швидше заміж вийти наростила целку все далі вчилась вдало вдать невинний стогін . А обвінчати раптом шлях мостило б в церкву - дізналась й як ковтати Таїнства Христові . Хай лох-обранець тільки про анал би бовкнув - відшліфувала писок щиро червоніти до сліз святих здригатись поглядом глибоким . І сам Холмс Шерлок тут фальшивок не помітить : запартизанилася - хоч бери розстрілюй . Манду метеликом трясе ефект Мандели : коли вже принца при коні свого зустріне - не вдарить ніздрі на диби душок бордельний ?

Як у дзеркалі бійця якудзи тіло налякати може навіть носія так мені за все від тебе прилетіло і оговтатись не в стані досі я . Та ракетою нехай хуй знову встане канонаду пережить твоїх бавовн - сам нещадно вщент трощитиму рейхстаги : ще побачим хто кого . Show must go on . Обісрались : не любов - гівно собаче стільки викинутого коту під хвіст . Бо не фраєр - в небі й краєм Бозя бачить чим зігнать чеширську либу з ситих пизд . Дивом в дзеркалі товстун знаходить хуя аж ніяк не результату показник поки всяка блядь по-своєму рахує скільки треба аби смак залупи зник

Істини мудрість приховану безліччю речень можна буквально й двома передати словами . Вічно вдається дивитись на тільки три речі : довго шукати не треба - вони перед вами . Твердо мій паралізований погляд затямив : де ще ті дві про які всі подейкують щось там ? Досі їх не осягаю пятьма відчуттями навіть на мить - мене манить магніт твоїм шостим . Нюхаю мацаю чую дивлюся смакую : ти лиш єдина ніхто і ніщо окрім тебе . Як описати не всцявся б словами таку я ? Тут до пизди лаконічності Спарти критерій

Анестезією настільки все знеболило що навіть сліду не лишилося любовного : азарт відбило майструвать коханням забавки прозаїкатися поезію прозаїком . Готуйсь відходить від ефекту наркотичного невдовзі й м'яч в футбол на гол почне котить нога . Спіймати облизня сповна пизду оближеш ще і знову шокове становище наблизиться - роздуті здуру здоровенні вени в морфії . До хрусту руки позаломлює любов мені як тільки я її нарешті повідшукую . Бо заєбало : хуйзна хто веде ніс сукою

Україна зі зброєю йти воювати просила ухилянтів їх біля мільйону в Європі осіло : та безвізову безвість ніхто не побіг захищати - хай ущент увесь навіть якби й розбомбило Хрещатик . Боронити Вітчизну очільник-керманич закликав не хамони гурманить , хуйлом лизать йобаний клітор . Принципово мігрант ані центу на дрон не донатив : " Єбанутись пиздець сука : хулі бля ? Ну його нахуй !! " Від Кварталу тим часом кінчався резерв волонтерів : Юзік з Лисим провальний проєкт провели у етері не варились геройським нутром Тарапунька і Штепсель - дядя Гадя Пєтровіч Хрєнова творилась в мистецтві

Синички Роман Магрук Надя достала из кошелька розовую купюру и протянула её через плечо впереди сидящего мужчины: - Передайте, пожалуйста. Маршрутка была забита до отказа и Наде пришлось изловчиться, чтобы, держась рукой с кошельком за штангу поручня, встать и на вторую ногу. Кто-то больно ткнул локтем в спину. - На остановке! - окрикнули водителя впереди. Маршрутка сбавила ход и, с прерывающимся свистящим звуком, остановилась. - Сдачу с двухсот передайте, пожалуйста, - стараясь погромче сказала Надя. «С двухсот сдачу» - повторили несколько удаляющихся голосов впереди. «Передал уже…передал» -

Оргкомитет Роман Магрук «Раз, раз, раз», - косой, расширяющийся звук разнёсся эхом по площади. «Б…б…б…п…п…пре…предикат…мило», - звук опять, сделав зигзаг, ушёл куда-то вверх и в сторону. - «Так нормально. Но…но…но... Да, оставляй». Сцена была готова ещё с вечера и сейчас стояла пустой тёмной пещерой. Те пару пятен голов и рук, что там бродили, особо не оживляли её – огромную и глубокую. Зато рядом, прямо перед окнами, белыми весёлыми солдатиками репетировали барабанщицы. Алексей взял с подоконника бинокль и посмотрел в сторону высоко поднимавших колени марширующих. - Как отдохнул? – весело