Метнулся отблеск фар в открытое окно, Раскрылась темень света полосами... Ты здесь лежишь, со мной, нагая, с приоткрытым ртом Сейчас, а не вчера, сегодня - не с годами. Твой запах слышу, вкус на языке, Дыхание твое спокойное довольства. Рука моя играет волосами на лобке Твоём - из шелково-изнеженного ворса. Ты спишь, устала, головою на плече Моём! Не может быть! Я все ещё не верю... Живот мой тянет, застывая в холодке, Перебираю счастья тики - медленно хирея. Боясь нарушить преблаженный миг, Удерживаю мысли и дыхание. Ты вся теперь моя! Ну, мир, теперь держись! И засыпаю тихо, весь тобой

Останнє слово має буть за кожним : однаково звучатиме - тоді плюватимем на правила й закони як логіку перебігу подій . Ловити рикошетом першу кулю неясно звідки випущену ким : вид крові всіх невинної шокує від пострілу тремтячої руки . Та показник середньостатистичний містично обнадіює : є шанс що щиро тільки ти тил захистиш мій коли десант робитиме масаж . Спитай дитя : де Клаус а де Санта ? Де пепсі а де коли різний смак ? Сказав усе : нема про що писати - повторювать куплетами вісьма

Ты выбираешь маски, роли, сцены, Ведь легче жить, скрывая свет внутри. Но сколько можно прятать свои стены Не выпуская из-за них ни искры для любви? Ты говоришь: "Проблемы, обстоятельства и время…" И строишь башни из навязанных причин. Но знаешь ли, что сердце без истомы — Как пропасть, сжатая в тисках чужих вершин? Ты управляешь, думаешь: я в силе. Твой мир — искусственные схемы и контроль. Но ведь в игре, где оба тихо стынут, Нет победителей, есть только боль и стон. Я не хочу ломать твои устои, Не собираюсь обучать, как быть тобой. Но верю — есть дорога в чистом поле, Где ты

Цілодобово лоно буду цілувати з а тижнем тиждень місяцями з року в рік оргазмом тіло муркотіло винуватим аби : " До смерті зліг лиш мною захворіть " . Відкинь всі сумніви розслабся : так кохана тобі єдиній безліміт акційний цей не зводь будь-ласка ніг - проникливе прохання розкрийсь губами - усміхни весні лице . Пізнала піхва справжнє щастя щоб жіноче - язик насамперед потрібен а не хуй : вусатій статі шепотітиму щоночі таке що вуха не почують наверху . Хто кволий вимовити " кунілінгус " термін той тямить тему наче квантовий експерт якому більш важлива цілісність системи

Игры, в которые играют люди Часто неискренни и они повсюду В них много философствований и прочей дряни Но зрелость ли это? Или это по пьяни? Люди людьми играют стабильно Кто-то считает себя при этом сильным Другого пытаясь держать под контролем Но удивительно, что и одному и другому от этого больно И тот и другой ищут взаимности Движутся постоянно, вечно в активности Но толку от этого, если без саморефлексии Пустая начитка бессмысленной лекции Человек не может жить без человека Если ты сам, то считай, что калека Но в поиске ускоренной любви и взаимности Не превращайся, однако, в коллекционера

Кріпак і чорт Божий пан дарів схотів Кріпаку мовляв указ: - Ти у мене всіх жуків повбивав за один раз! - Ти від скоту всіх вовків залякав, думою втряс!.. ти у мене розумніший! ти у мене найхитріший! дам тобі завдання се - ти найди золото, срібло мені на кашталь лице! чи болото, див гніздо бісів, чортів, зло лихе!.. в нагороду за се діло дам тобі життя вольне!... Думав кріпак що дістати Не срібло і не злото Їх в житті важко впіймати Тому ж вибрав болото!.. Летить, ходить отримати По землі і по хмаркам - До коваля: дуж кувати! Сил-залізо по справам! Коваль, молот і гриміти Так що гори по

Заслугував на менше значно аніж маю - тримаю жмені повні наче кулаки : хто страху втрати найціннішого не знає той власний стрижень цим підточує ламкий . Жіноча дружба блиском пил чи міць алмазна ? " Чого та баба хоче ? " - бився Зигмунд Фройд . Там анорексія добила прищ замазать а ми як демони єбем святиню в рот . Спеціалістів з креативним інтелектом вже замінила майже нейромережа . Язвить я звик віршами знову прителепав - і тут самому стало смішно не на жарт : куди ми котимося ? Звідки нас приперло ? Чого поезії чим далі цій гудіть тим більше хочеться втопить до днища перли лиця

Гівно обгорталось цукеркою зваться : поїв - після того попробуй на зад сядь . Запитує логіка : висрать тепер чим заїсти як другими страви ці перші ? Гівна виглядають мов тістечка купки . До рук переходять в день тисячі кубків : давно назріває потреба змагання наклав би хто більше окремо й загально . Гівно у гівні на плаву - не потоне його утворили ті ж квантів протони : своє не смердить - гріх чийогось цураться глистом висувати претензії сраці . Не пахнуть гівном як відомо і гроші : відкачку веде містермускульний розчин трояндами пахнуть вбиральні громадські а кал карнавальні знецінює маски

Некрофіл єбе зомбі : є відрадні моменти в божевілля безодні підкиданням монети . Педофіл-аніматор демонструє мультфільми : стиль картину знімати має всюди буть вільним . Зоофіл на папугу здавна слину пустивши лиш повторює : " Погань дай хоч спокою тиші ! " А в стосунках здорових еталонно без змін все : чим долають хвороби ? Та яка вам різниця ?

Рило марило . Затьмарилося небо димоходу сраки хмарами навислими формувало мрії десь між пере- й недо- : сформулюй сакральне словом пробуй висловить . Блядь у роль вжилася лялі біля папіка : скільки встане хуй - єбать анально бити дасть гроші легкі мать нутром пекуча паприка - вити слізно мила вмилася і витерлась . Полюси міняє гніту світовий магніт : чорний хід планує свій фігура шахова - всіх потроху збити з потрохами виманить атмосферу передать ферзю нажахану . Раптом харя хрюкне-грюкне : " Так не ходить кінь !! " Збунтувались Васюки Остапа Бендера : зараз будуть вам москаликам

Минулого час часткою ставати : по різних берегах розводить міст рукою каву екс як екскаватор - гарсон дрищові чайові відніс . Все виє : віють осінню відносин промерзлих ягід бабині літа а так пизда промацувалась носом - язик мов за метеликом літав ! Черстве дратує серце круасаном засохло чи розбите - чорт із ним : блядь Боже нахуя твоя краса нам ? Назад Содомом засрану візьми . ЛГБТ в очікуванні кари до неба геморою Вавилон : летять злиттям із сонечком Ікари щоб землю знову кров'ю залило . Єбти і ти перестаралась видно єство своє обожнюючи більш : прямуй - пильнуй наступну половину чим

Почав кінчати як це не парадоксально . Оксюморони скрізь завжди звучать так саме : пизда заманлива немов рекламний лозунг - пізнав глибини мудрих правд мій хуй-філософ . Колись єбав і клав на ступінь науковий цинізм зняло неначе онанізм рукою : жіночі серця таємниці розкривались аж поки чпокання не зменшилась тривалість . Віршами вухам недойобство компенсую : задовільняє звір у них свою красуню - сльозу пускає з ока зойк сердечний стогне зайців усіх вбивають холості пістони . Єбе лайфхаками цілитель Кашпіровський : нема коли й перекурити папіроски до піни дівчину загіпнотизувало труси