Мауглі моя чотирилапа втілення квадроберської мрії чим до тебе потяг подолати ? Хто мій так ще хуй як ти пригріє ? Язиком вилизую печерку ласуючи мамонтовим м'ясом , пхаю : в пекло хай відлучить церква - й там і тут козлам чортів бояться . Сраку усе ширше розкриває Каа скоро сам в Акели схибить : досить джунглям беззаконь кривавих . Всі б гієнами жили без книги як один : Шерхан Балу Багіра . Від

На смак не смикайся себе відчути дати навряд сердечний жар жагою вщухне губ : чеканням квантово переміщу ті дати - знеси знесиленість загоювать тугу . Себе не думай віддалить на дотик навіть : мовчання чаяннями вухом ухопить я віднайду тебе й у темряві віч-на-віч усю з пизди спущусь кров вічно носом пить . Керує бабою чуття інтуїтивне : комусь дає єбать когось подалі шле . Не хочеш в сраку - май

Хто кому вилиже сраку з нас ? Cпроби полишиш це як узнать . Всесвіт інь-яневий вертить круг серце зів'яне - гній : мертвий труп . Двічі не ввійдеш в стрімку ріку . Хуй ледь завівсь під " кукуріку " піки оргазмів пизда вдала як Гюльчатай би їб Абдула . Джин ізсередини лампу тре ввік крім цієї не мав потреб . Мавпи кочують навколо пальм : спрагнеш - то голову колупай . Люди ! Папуга - не

Все розпочалося в епоху Тайсьо в час коли розповсюдження демонів достигло свого апогею і відважні воїни-мечники повністю посвятили себе захисту мирних жителів. Серед цих мечників найбільш авторитетними вважалися так звані Стовпи - люди що досягли неймовірних висот у боротьбі проти демонів. Серед попереднього покоління стовпів найбільше виділявся один мечник зі своїм незвичним стилем дихання, по

Намагаючись доторкнутися до кожної травинки, я, маленька дівчинка, біжу полем. Вдихаю кожний відтінок запаху вересневого вітру. Переді мною відкривався цілий світ зі своїми загадками та таємницями. Здавалося, пагорби посміхалися мені та запрошували до пригод. Це були коротенькі миті, у які я точно могла сказати: "Так, я вдома". Бабуся відпустила мене саму гуляти селом. Я дійшла до краю

Моє життя поділено на чорне і біле. Біле - це небо, воно завжди було наді мною, як високо не підіймешся - ніколи не дістанеш, воно лише огидливо дивиться на тебе і мріє ніколи не знати про твоє існування, бо воно там, де немає ніяких меж. Нема і способу наблизитись до білого в житті, чим би воно не було: білі простирадла, в яких замотуєшся з головою від щастя про цю мить, білі сонячні зайчики, що

Психи діляться на хворих виліковно та таких які маскуються під них акуратно : стрімголов не гонять коней економлять жваві кроки ніг пітних ловлять ніздрями коли момент назріє маніфест проголосити змогу дать а тоді - відводять душу вже як звірі й хай навколо хоч сиренами гудять . Насвинячили - не надто в тінь тікають від гарячої міліції руки . Так у нашому коханнячку цікаво все змішалося : і

1 частина: "Поступове Розкриття Таємниці Цирку" Розділ 1: Ознайомлення про цирк У невеликому місті був цирк, і у цьому цирку постійно показували всякі витівки, наприклад як клоун показував як він йде по канату, і всі аплодували йому, та були здивовані, і не розуміли як він це робив, але цирк через декілька років закрили, тому що у цирку нібито був ремонт, але все було інакше. Був один

Здавна з Дауна синдромом батько пестить малюка . Хтось захищений від дрона дрином - пробуй налякать хтось вдягнув жилет з кевлару пристрій бачення вночі : без біноклів-окулярів ближній - невідомо чий . Міркувати можна далі про синдроми і війну побратимівські медалі скронь завчасну сивину але мабуть треба кінчить на високій ноті соль і з нуля вставляти іншій унітаз під антресоль

До пизди тобі мої шедеври дим лікнепу небом дме крізь дах Гамлетом запитуюсь щоденно : " Що ж шедевр як не твоя пизда ? " Так : пизда яйцю першопричина матка-королева аксіом золота середина безцінна а не єблі блядь атракціон ! Плачуть струни кобзарем вусатим раком бекать втомлений пастух : та тобі й пизді твоїй до сраки рим за сімома дверима стук . Силоміць в читальню не заселиш байкою

Котлети рум’янилися на сковорідці, наповнюючи кухню приємним запахом. Сьогодні я була надто втомлена, щоб мати бажання готувати. Мої ноги гуділи, а спина нила. Котлети пригоріли. Але байдуже. Чи буде йому до цього діло? Чи помітить узагалі? Може, трохи побурчить через підгорілу скоринку. Але цікаво, що б засмутило його більше: пересмажені котлети чи те, про що я мовчу? Спроба врятувати вечерю,

Хочу заплющити очі і відчути, ніби нічого не сталося. Ніби я не блукаю руїнами, а насолоджуюсь прогулянкою. Ніби я й не вмирала ніколи. Але відчуття таке, ніби ніколи й не жила насправді. Я не встигла прожити своє життя. Своє, не те, яке мені хотіли нав'язати. Мене вбили заради забави. Просто розважались. Їм було чхати, що я хотіла, що мені було страшно, що я плакала. Їм це подобалось. Вони –