Серед нескінченного циклу болю і страждань я продовжував мріяти про смерть. Не знаю, скільки часу минуло, але я не бачив, щоб тут стало іще темніше ніж завше. Можливо тут немає розділу на день і ніч. Проте існує вірогідність, що цей день ще просто не скінчився, і це лякає мене до зелених коників. Здається, що ці демони не знають втоми. Я все надіявся, що в того цілителя вичерпається мана, та даремно. Це він такий монстр, чи це я настільки слабкий? Та яка тепер різниця...
Не так давно я вирішив покінчити з собою за допомогою магії. Я послав потужний заряд на серце, в надії його зупинити, та в мене нічого не вийшло. Вочевидь у мене вроджений супротив до електрики. Шкода тільки професії підходящої в цій епосі немає. Також я намагався пустити струм через мозок, але ця ідея виявилась іще гіршою. В той момент всі мої відчуття загострилися. Навіть час трохи сповільнився, що дало мені змогу довше насолоджуватись примноженим в рази пекельним болем. Моє серце ледь не розірвалось на шматки від шоку. Звісно шкода, що цього не сталося, але повторювати той трюк я не маю ані найменшого бажання.
Також я спробував спалити свій спинний мозок, але результат був таким же. Та навіть якби мені це вдалось, Грок, певно, зміг би повернути його в порядок. Нажаль, я уявлення не маю, як працює магія зцілення і на що вона здатна. Я зайшов в глухий кут. Якби я володів магією землі, достатньо було б створити невеликий тромб у голові. Зі стихією повітря можна було б спробувати пустити його по судинах. Водою можна було б заповнити легені, а з вогнем достатньо всього на декілька градусів підняти температуру тіла, щоб мозок почав плавитись. Що ж, везучий же я покидьок, правда?
Мене захлиснув відчай. Зрадливий розум ніяк не хотів мене покидати, а я ж так надіявся втратити глузд... За весь цей час мені 34 рази ламали пальці, 8 раз руки, 7 разів гомілки, 3 рази стегна, 12 раз ребра і ще кілька разів ключиці. Я отримував опіки третього ступеню на тридцяти відсотках шкіри два рази. 28 глибоких розрізів м'язових тканин по всьому тілу і наче вишенька на торті – один важкий удар по яйцях. А все тому, що Ваєру стало цікаво, чого це звідти постійно якась рідина тече. Допитлива скотина. Як же я хочу аби він здох.
Це все так несправедливо... Як взагалі Всесвіт допускає подібне? Ей, Крішно з машини! Ти настільки любиш корів? Чи ти із радикальної партії? Коли я знову перероджусь, нехай навіть якоюсь дрібною комашкою, байдуже, знай: я знайду тебе! Я тебе виблядка синього в порошок зітру! Я навіть не знаю, що я з тобою зроблю, але будь певен, у мене до того часу буде багато досвіду. Повір, тоді моя фантазія вибухне такими ідеями, що тобі навіть під наркотою не снились. Десь, глибоко в душі, мене зігрівала думка про те, що в цієї падлюки дуже багато кінцівок.
Я тут згадав як колись по Discovery дивився «Вижити будь якою ціною з Біаром Грілзом». В мене тут шось типу програми антоніма. Якщо так подумати, наявність системи означає, що існує можливість записувати відео. Тобто цілком імовірно, що десь зараз якісь виродки дивляться на мене, при цьому сидять на дивані і жадібно запивають чіпси холодною колою. Чорт забирай, я ж ніколи не любив фільми жаху, чи якісь збочені реаліті шоу. Чуєш, кармо, неможна бути такою упередженою. Працюй нормально! Та то пусте... Вам там як, весело, так? Подобається, як я корчусь від болю? Я вас всіх знайду. Нехай в наступному житті я стану гігантським драконом чи якоюсь мутованою бактерією бубонної чуми. Я знищу всіх і кожного!
У відчайдушних спробах померти, я спробував усе, що міг. Я разів десять намагався затримати дихання до смерті, але здається, це неможливо. Зрадливий організм автоматично відновлював подачу кисню, і хакнути цю систему мені так і не вдалось. Остання надія – це загибель від спраги. Судячи із спостережень, зцілююча магія може відновити в організмі втрачену при тортурах кров. Анемії я не відчував. Проте скільки б там часу не минуло, я дуже чітко відчуваю спрагу і голод.
В процесі зняття з моєї руки шкіри, (Виявляється, магія Грока може відновлювати деякі втрачені частини тіла. Дуже корисна фіча в моєму випадку. Ха... Ха...) Ваєр звернув увагу на мій кістлявий вигляд.
- Слухай, Гроку, а він завжди був таким худим?
- Та наче ні... А, знову я забув! Дірява моя голова... Людей потрібно годувати, інакше вони швидко здохнуть. Зі мною таке не раз траплялось.
- Годувати?
- Так. На відміну від нас, їм постійно треба їсти.
- Як же тяжко, мабуть, бути людиною...
- Так, я б не хотів. Вони такі мерзенні. Гидко дивитись.
- І все ж, мені цікаво: якщо вони такі слабенькі, то нахєра хазяїну собі так морочити голову?
- Просто людей дуже багато, і серед них є й сильні. Також там є ельфи, дворфи і всякі інші. Вони досить сильні гуртом.
- Гаразд, то чим його кормити? Може камінням?
Ось він... Тоненький промінець надії в темній безодні відчаю. Якщо в мене напхають каміння, я ж помру? Так же? Правда?
- Ні, потрібна плоть. І рідини трохи. – Промінець погас.
- То, може, це підійде? – Ваєр тримав в руках шматок моєї шкіри.
- Ну так, але того буде мало.
- То зараз більше буде. – Весело проспівав демон.
- Не треба. Краще принеси одного із тих дрібних собакенів, що там он бігають. В ньому і м'ясо є і кров підійде, а я поки його полікую.
От і розбився в друзки мій останній шанс на порятунок. Ще, правда, існує можливість зловити важке отруєння, але я вже перестав вірити у смерть. Може її взагалі не існує? Єдине що тішить, так це те, шо мені все ж не випала нагода стати першою живою істотою із замкненим харчовим ланцюжком. Але то досить сумнівне почуття.
Я вперше залишився притомним після катувань, тож тепер я можу побачити магію Грока на власні очі. З його величезних рук струменіло м'яке червоне світло. Воно повністю огорнуло моє тіло. Замість нестерпного болю мою свідомість окувало нестерпне свербіння. Здається в пеклі все нестерпне... Я не бачив, що відбувалось з моєю рукою, але свербіж посилювався. В той момент я відчув як почали затягуватись рани від каменю на моєму піднебінні. Дивно, але Грок зосередився лише на моїй кінцівці. А це означає, що хоч його магія і сильна, контролює він її поганенько. Він, мабуть, ніколи над цим не замислювався, але для цілителя контроль магії неймовірно важливий. Якщо в людини багато пошкоджень, а помирає вона від внутрішньої кровотечі, то такий загальний метод не надто ефективний. Нажаль, Ваєр старається не завдавати мені таких ран, що можуть привести до смерті, тож поки цим багом скористатись не вийде. В котре я переконався, що вміння контролювати магію неймовірно важливе. Контролювання магії... Звісно! Контроль! Контроль довбаних електричних імпульсів! Контроль нейронів!
Що ж... Сьогодні я починаю свій довгий і тернистий шлях становлення овочем.
