Расскажу о тебе, всем на планете Моё слово найдёт, конец света. Сквозь туман дойду, до рассвета И под утро, твой голос, ослепнет. С первым снегом уснут, все поэты Ближе к лету, проснутся сюжеты, И весной, тебя будто, узнают Осень снова заставит, сгореть всех. Лишь во сне, миру снятся, моменты Где нет боли, нет страха, на свете. Как запомнить те дни, где закаты Безвозвратно, уходят на небо. Я буду предан, своей цели За тридцать лет, я дам ответ, Тебя случайно, вдруг узнают Не доживу, до этих дней. Пройдёт ещё, немало дней Где цвет в бокале, даст осадок, Как нужный человек, оставит след И утром
Bakay
Опубліковано: 20 травень. 2021 02:44
Тихий вечер и май за окном Во дворе, снова ветер гуляет. Я напьюсь, наверное, вновь Мою душу, она не узнает. Год назад, показалось началом Лишних слов, добавить нельзя. Тишина, ведь всех, понимает Безвозвратно, губит глаза. Стынет в чашке, холодный туман Ветер тело, рукою пинает Точно знаю, а может, вернусь Тихо сердце прошепчет *скучаю*. Лишь в тоске, рождается грусть Сотни слов, она заменяет Без тебя, я точно, сопьюсь Но внутри, все же, что-то меняет. Автор Владимир Бакай
Bakay
Опубліковано: 20 травень. 2021 02:36
Если вдруг, не сойдутся дороги И луна, тихо скажет *прости*. Я тебя, никогда, не забуду Не смогу, я тебя, позабыть. Тёплый ветер, расправит объятья И на небе, дремлет луна. Только вечность, меня, не забудет Лишь под утро, вспомнит она. Сколько было, прекрасных мгновений Ярких снов, где смеются глаза. Ожила вдруг, старая память Столько лет, скучала она. И скучать можно, только, за прошлым. Горьких лет, не вернуть, никогда Я тебя, никогда, не забуду Попрошу, не забудь ты, меня.
Bakay
Опубліковано: 20 травень. 2021 02:13
Пожалуйста, поглоти мой крик гром, Я с тобой рассчитаюсь потом, Я тебе подарю свои мечты, Что созвездием строятся в нечто. Пусть утихнут все галки и чайки, Пусть мир станет немым на секунды, Я отплачу сполна, дай мне только услышать себя. В бешеном танце будней, смой мои печали, Я так отчаянно, желаю услышать себя. Пускай умолкнут все птицы мира, Пусть ветер не бьёт будет вне эфира. Пусть то что снаружи умрет по незнанию, Пусть внутреннее верховодит, Станет ланью, путеводной звездою и смыслом, Мне это близко. Пусть дождь закроет меня куполом, Лишь на пару секунд станет рупором, И затмевая
natalieds
Опубліковано: 19 травень. 2021 17:58
©, Лореін Владислава, 2021 Лише у снах “Мабуть, вже досить”, - з байдужістю подумав Олег, розглядаючи міцну яскраво-бурштинову рідину в склянці. Віскі в чистому вигляді — найкращі ліки проти всього. І він, здається, вже достатньо «підлікувався». Усміхнувся, зиркнувши на дівчину праворуч від себе в чорній мерехтливій сукні. Вона також шукала забуття його способом і вже втретє грізно вимагала в бармена повторити, ліктем опираючись на стійку та раз у раз поправляючи довге руде волосся. Повернувшись до розглядання вмісту склянки, Олег з головою пірнув у думки. Причина цих його самотніх
nataliavishnevska
Опубліковано: 17 травень. 2021 13:12
За рваным краем черной тучи, Сверкает светом небосвод Там кто-то сильный и могучий На землю пустит дождь вот-вот! Летают птицы очень низко, Примету подтверждая вдруг.- Гроза идёт, она уж близко... А вот и первых капель стук... Забарабанил дождь и быстро Он освежает все вокруг, А гром талантливый маэстро- Свой издает сердитый звук. Уходит туча по-тихоньку. Для солнца уступая путь. Ей шепчет радуга вдогонку: "Ты возвращайся как-нибудь".
Nimagodza
Опубліковано: 13 травень. 2021 16:04
Ты не сварачивай с дороги Ты не сварачивай с пути Что нам начертано судьбою Нам не по силам обойти И как бы не было нам больно И как поступки обьяснить То что свершилось между нами Это было, есть и будет И не возможно отменить Ты можешь обижать меня словами Чушь всякую на меня нести Но, то что было между нами Нам не по силам изменить И если б мне сказали Твой выбор Ты можешь время повернуть назад Я бы все снова повторила А ты бы смог? Ну что молчишь? Когда ты любишь человека Ты все готов ему отдать Душа и сердце сговорились И разум не хотят включать
September26
Опубліковано: 27 кві. 2021 22:55
Я ховаюся в темряву ночі, ніби для того, щоб відшукати там відповіді. Немає відповідей, але немає і часу, хочу плекати ілюзію. Я вже не знаю чи хочу шукати, але коло все одно не зупиниться. Вже знайшов, чого не хотів, знайду тільки те, чого боюся. Невже справді невпинний той страх? Чи то очікування тривожно стукоче годинником, вказує, що ховатись не довго. Не мені обирати. Не хочу дивитись туди, назовні, де залишилися освітлені вікна, де люди зайняті звичними справами, цього вистачає і вдень. Не хочу лічити хвилини, все вже сталося. Навіщо продовження? Варто далі? Я постійно підводжу і
Marianna
Опубліковано: 24 кві. 2021 18:15
Весна гордо відкинула зелену накидку, і нарешті після довгої боротьби з холодною і суворою сестрою вона прийшла, привівши з собою тепле і ласкаве сонце. В руках вона несла, як завжди, букет з пахучих яскравих перших квітів. Посмішка ніколи не сходить з її вуст, така вже в неї — привітною до усього живого і цілого світу. Від неї віяло запахами квітів, дощів та молодої трави. Їй належить пройти важкий тримісячний шлях, але це вже звична справа для неї. Цій тендітній дівчині необхідно за короткий проміжок часу розтопити товсті шари снігу льоду, торкнутися кожної квіточки, гілочки, щоб все змогло
Victoria
Опубліковано: 15 кві. 2021 22:49
И есть сегодня осознанье Что наконец то отпустила Того, кого я о любви просила Все алелуя Теперь свободна, От чувств безумных неугодных Впредь буду очень осторожна Я сердце открывать И верить в чудо Есть половинка Которая моя Которая не предаст меня Всегда плече свое подставит Которого ко мне влечет И что то манит Ему могу я доверять И не бояться потерять Ему нужна моя любовь Он мой единственный герой
September26
Опубліковано: 15 кві. 2021 15:10
Думаю людина, якою я стану в майбутньому могла б порадити мені не робити помилок, яких я допустилася упродовж цього часу. Обов’язково сказала б мені, щоб я була мудрішою. Застерегла б від необдуманих дій. Думаю що ми б чудово поспілкувалися з другою версією мене. Вона порадила б, які книги варті моєї уваги, а на що не варто псувати часу. Ми б гуляли містом, вона б ділилася спогадами з минулого, які ми обоє пам’ятаємо. А потім ми сіли б у маленькому кафе, де дуже смачна кава і майже не має людей. Ми б ділилися таємницями, про які знаємо лише ми, спостерігали б як за вікном прогулюються, або
Victoria
Опубліковано: 13 кві. 2021 18:41
Не навижу себя за доброту Не навижу за горячее сердце Не навижу любовь Не навижу чувства Как доверчивы мы бываем Как хотим верить другим Судьба по своему решает И жажда использовать Всегда побеждает Не верте словам они лживы Не верте улыбкам они игра Не верте чувствам они обманут И ты останешься одна
September26
Опубліковано: 13 кві. 2021 09:39
1 ... 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 53
Про що мова? Пора визнати що сучасна українська література переживає різносторонню кризу. Ситуація складається так, що перспективи для молодих талановитих авторів стають все більш стислими: ринок літератури розкиданий і неконтрольований, авторське середовище надто локалізоване. Сучасна українська
Проблеми гендерного характеру існують стільки ж часу, скільки існує саме поняття статі. Поглиблюючись у вивчення історії даних проблем, можна знайти багато прикладів з кожного покоління, ще від часів коли людство жило у печерах. Що цікаво, основи цих проблем були сформовані якраз у ті часи, шляхом
Про серіал "Твін Пікс" я вперше почув ще років чотири тому, коли ознайомлювався з різноманітною психоделічною творчістю. Саме тоді я подивився фільм "Малхолланд Драйв", який окрім нових вражень приніс мені ще й нотку ностальгії за улюбленою грою "GTA San Andreas", яку