«Я її ненавиджу. Але живу під одним дахом» 🕯 вечірня історія з життя Мама завжди була грозою. Я знала це ще в дитинстві, коли навчилась ходити навшпиньки — аби не скрипнула підлога, бо «мама не в гуморі». А не в гуморі вона була часто. Тепер я доросла, мені 37, маю доньку і... живу з мамою знову.

‎Прижать тебя к позорному столбу ‎Здесь многие толпою были б рады. ‎Но я, вздохнув, задумчиво скажу: ‎"Дитя она. Простим её. Не надо." ‎ ‎Кого и как бивала эта жизнь. ‎Кто что сносил, глотал обиду с болью. ‎Но, видно, что не всем хватало сил ‎Замешивать страдания любовью. ‎ ‎Вот так же и

‎Под бодрый шелест на деревьях и кустах, ‎Распевки птиц в вечерних небесах, ‎Досуг семейный на террасе сада, ‎И что-то ласковое слышится с эстрады. ‎ ‎Танцует некоторые, бойко ссорятся другие. ‎Но гости все веселые, живые. ‎Угрюмых нет, ни капли нет тоски - ‎За каждым столиком заправские дружки. ‎

«Я її ненавиджу. Але живу під одним дахом» 🕯 вечірня історія з життя Мама завжди була грозою. Я знала це ще в дитинстві, коли навчилась ходити навшпиньки — аби не скрипнула підлога, бо «мама не в гуморі». А не в гуморі вона була часто. Тепер я доросла, мені 37, маю доньку і... живу з мамою знову.

Мені завжди здавалося, що мій батько не ходив по землі, як усі люди, а трохи ширяв над нею — як чайки, що сідають на воду, торкаючись її легким крилом. Може, тому, що він ніколи не стояв на місці. Його ніби й не тримала ця земля — настільки завжди був у русі. З ранку щось лагодив — то двері

Колись в нашому селі була Свято-Миколаївська церква, збудована ще 1762 року, з дзвоном, що лунав над усім Олбином. З 1859 року тут служив отець Феодор Рубановський, а моя баба Маня, коли була ще моторною дівкою з довгою косою, стала хресною його прийомної доньки Ольги. Більшовики церкву закрили, а

Щілина в гнилій дошці пропускала вузький клинок світла, що падав на закривавлене обличчя 26-річного Андрія, українського бійця, в тілі якого було більше десяти куль. Його серце вперто билося їм наперекір — молитвами тих, хто чекав. Він сам заповз у цей сарай, з думкою, що помре, ще до завершення

Зателефонувала мама – у неї трагедія. Посеред ясного дня у двір залізла лисиця і влаштувала дас массекзекуціон – падлюка передавила і розірвала всіх курей. З тупою маніакальною жорстокістю і холоднокровністю айнзатц-палача Дирлевангера вона ловила нещасного птаха, похапки перегризала шию і гналась

У самому кінці нашого села, між тракторною бригадою та дорогою на сусідній Вовчок, розкинувся ставок Брисовщина — великий, зарослий, мов забутий. Він ховається в зарослях лепехи, верболозу й облізлих корчів, ніби не хоче, щоб його зайвий раз турбували. Тут водилися карасі — дрібні білі, блискучі,

За Ріхтера шкалою заїб тебе в руїни - мільярд спалив калорій хуяка мій наївний а феніксовий попіл до неба вже здіймало папером ксерокопій якого завжди мало . Вагіна знов кипіла відроджено вогняна вулкан вкривав все пилом : ой грізний грім нагряне - від блискавки такої чи вийшло б заховаться ?

Розбите скло вже не склеїти більше. Розбиту любов уже не вернути назад. Ти не просто пішла – ти зрадила з іншим! Тут слів вже не має – один лише мат! Слова усі твої порожні! Не більше. Котрим я не вірю бо в них правди нема! Ще й кажеш тепер, що випадково так вийшло! Й питаєш чому між нами стіна!

Нова залупа у пизді запанувала розпочала реформ впровадження швидке : й у дні критичні сперму наче кров вливала хто помирав - не збреше що воно таке . Оргазм між смертю і життям підвісив піхву : чи варто інше якось відчувать нутром ? Дір чорних зір звірів - аж вбік з орбіт все бігло хуй хаотично

В очі мої подивись, Бачиш як сяють для тебе вони? Губи шепочуть тобі: "Не журись, Я повернусь навесні". Як навесні журавлі З півдня летять у домівки свої, Так повернусь у обійми твої, Чутно коли солов'їв. В час, коли з яблуні цвіт В твоє віконце легенько стучить, Спів солов'я на

Про небо сьоме надала мені уявлення пивною сьомгою манда твоя зав'ялена . Трофейна пастка : розгулялись яйця Троєю - жіноча слабкість почала кульгати прояви . Вхопив за шию - аж сказилась матки шийкою на вуха внутрішні язик пиздіж підшіптує оргазм нагадує калейдоскоп мозаїки : у рота з заду -

Чи то я не я Чи то ти не ти Чи то світ такий Чи то ми такі Або ще не час Або ще не слід Або я німа Або ти глухий

Рецензія містить спойлери до фільму! Цей фільм був для мене дуже очікуваною подією, але під час перегляду й після нього викликав певні розчарування. Мені сподобалася акторська гра, сподобалися пісні, сама історія також виглядає оригінальною, але окрім певних кіношних недоліків, є суперечливі

Волинь, 1918 р. - Ти своє життя ще не прожив, але ж розумний, як потикати старшим, то можеш. - Ні, не можу. - *мені всеодно на тебе, як би я міг це сказати, я би був щасливий, але не більше хвилини, тому, що всеодно жив би з тобою, мені не давали вибір з ким, де і як*. Він швидко вийшов на вулицю,

1. «Любіть його і дозвольте йому любити вас. Ви думаєте, що щось інше під небом дійсно має значення?» – Джеймс Болдуін У своєму культовому романі Giovanni’s Room відкритий гей-автор Джеймс Болдуін зробив потужну заяву про любов. Він проголосив, що стать і гендер не мають значення – важливо лише те,

Дональд Трамп, обіймаючи посаду президента США, неодноразово вдавався до політики, яка мала негативний вплив на ЛГБТ-спільноту, особливо на трансгендерних осіб. Його дії та заяви сприяли обмеженню прав та свобод цієї вразливої групи населення. Одним із найбільш резонансних кроків адміністрації

Париж — місто контрастів, де романтичні вулички сусідять з тіньовими справами, а розкішні будівлі приховують глибокі соціальні прірви. За блиском і красою цього міста ховається зовсім інша сторона — підпільний світ, поділений на чотири сектори, кожен з яких контролюється впливовою фігурою .

Якщо ми непотрібні богам! «Пивна хвиля» став його маленьким прихистком, місцем, куди Лео щодня приходив, щоб знайти розраду та забути про клопоти життя. Він звичним маршрутом пішов у бар, відчуваючи, як тягар робочого дня в порту Сіетла починає відступати. Після безкінечної біганини поміж суднами

Про що мова? Пора визнати що сучасна українська література переживає різносторонню кризу. Ситуація складається так, що перспективи для молодих талановитих авторів стають все більш стислими: ринок літератури розкиданий і неконтрольований, авторське середовище надто локалізоване. Сучасна українська

Проблеми гендерного характеру існують стільки ж часу, скільки існує саме поняття статі. Поглиблюючись у вивчення історії даних проблем, можна знайти багато прикладів з кожного покоління, ще від часів коли людство жило у печерах. Що цікаво, основи цих проблем були сформовані якраз у ті часи, шляхом

Про серіал "Твін Пікс" я вперше почув ще років чотири тому, коли ознайомлювався з різноманітною психоделічною творчістю. Саме тоді я подивився фільм "Малхолланд Драйв", який окрім нових вражень приніс мені ще й нотку ностальгії за улюбленою грою "GTA San Andreas", яку

Важливо! Не дивлячись на назву, стаття справді цікава та змістовна, а що стосується нашого проекту (“ТВОРИ!”), буде лише в самому кінці і небагато. Тому матеріал рекомендується до прочитання і як незалежний від проекту. Дякуємо за увагу. Не секрет, що кожен письменник хоче заробляти своєю

Запахло ковбасками, галас різдвяного ярмарку ставав все ближчим і приємнішим. Молодий патлатий чоловік підняв трохи голову і примруживши очі глянув в мереживо різнобарвного свята крізь легку завісу снігових метеликів. Обличчя пом’якшало, на душі стало трохи тепліше, сум відступив трохи глибше до

Ти прекрасна у своїй неповторності, Наче вмита ранковою росою квітка. Ти холодна уся у своїй загадковості - Водночас і бажана і така неприступна. Ти прекрасна, наче розцвіла троянда І холодна наче у небі нічному зоря. Полонить і спокушає твоя краса Так водночас і грішна і невинно свята

Увага! Нецензурна лексика! – Малой! Малой! Ты где?! – В параше! – В магазин идёшь? – Иду! – Ну так вылазь быстрее, уже половина пятого. – Вылажу. Антон продолжает читать газету «Вне закона», хотя брат уже начинает нервно долбить ногою двери туалета. – Вылазь, поц, провоняешь всю квартиру. – Дочитаю